Всі навчають, що вибір є.

      

 Питання вибору, є актуальним для усіх нас. Не важливо якої теми  він стосується: професії, партнера, походу в кафе, місця проведення віпустки чи простого походу за хлібом. І нам завжди здається, що вибір робимо саме ми. 

        У час розквіту течії Нью Ейдж (змішання різнорідних культурних, релігійних і наукових традицій), та методик особистого росту,  іде жорстке пропагування того, що людина є господарем свого життя. Так то воно так,  та не зовсім. Людина являється не активною сутністю, а реактивною, тобто вона завжди реагує на те, що приходить до неї у вигляді думки або ситуації. Однак для того, щоб ви щось вирішили (тобто дали собі відповідь), потрібно, щоб Вам у голову прийло питання або склалась якась ситуація на яку можна зреагувати.Вибору нема є тільки реакція, а вона ним не являється. 

      У нас є можливість перебувати у цьому чудовому тілі і подорожувати по життю. Можливість ділитися "своїми думками", які нашими теж не являються. Ще до того як ми сформуємо думку,  в корі головного мозку на соті секунди раніше є відповідь, і це ми теж не контролюємо і не вибираємо.

       У нас є іллюзія того, що ми робимо вибір. Ми маємо вплив на те, що нас оточує, на людей що перебувають поряд, на рослини, на воду. Проте ці можливості не являються нашим вибором. Ми живемо у чудовій іллюзії і сприймаю речі навколо себе як матеріальні, і як такі до яких ми можемо торкнутися, відчути на дотик.На цьому плані ми сприймаємо світ через свої сенсорні відчуття: зір, слух, нюх і саме це робить, все навколо нас, таким правдивим і справжнім.

      Цікаве твердження: "Людина є господарем свого життя". Для того, щоб прожити своє життя - потрібно бути собою. А хто я? Я - цінності, погляди , преконання із яких  людина приймає рішення, що творять її долю. Та от, чи це дійсно її цінності , чи просто її так навчили? Ці всі речі мають відношення до того , що ми називаємо Розумом. Саме завдяки розуму Ми можемо сказати :"Бути завжди ввічливим правильно, тому що..."; "З цією людиною потрібно підтримувати зв'язок, тому що..."; "А, що подумають інші якщо..."- це все не можна вважати своїм життям!!

        Є і інша можливість, прислухатися до внутрішного бачення. Але не завжди такі рішення будуть мати таку форму, яку можна пояснити. До прикладу:" Я віддчуваю, що сьогодні треба їти по іншій дорозі..." Не завжди такі рішення будуть здаватися раціональними, в більшості випадків якраз навпаки. Проте прислухаючись до тіла, є можливість прожити своє життя будучи собою,та реалізувати ті речі для яких Ми призначені. Ми є частиною великого глобального плану.

    У кожного з нас , є своя траекторія, слідуючи якій, життя проживатиметься в радості. Життєві кризи нам даються, щоб ми повернулися на свою траекторію. Іншого вибору у нас немає.