среда, 25 мая 2011 г.

Есть ли у твоего пути сердце?


...любой путь - это всего один путь, один из тысячи. Если чувствуешь, что не можешь идти по этому пути, ни в коем случае на нем не оставайся. Чтобы ясно понимать такие вещи, надо упорядочить свою жизнь. Только в этом случае ты постигнешь, что любой путь - не более как один из многих путей, и ты не обидишь ни себя, ни другого - бросив его, если так велит сердце.
Но предупреждаю: твое решение должно быть свободно от страха и гордыни. Внимательно и вдумчиво огляди каждый путь. Испытай его столько раз, сколько сочтешь нужным. Затем задай себе - только себе - один-единственный вопрос. Такой вопрос приходит в голову лишь очень старым людям. Я слышал его от благодетеля, но он был тода слишком молод и горяч, чтобы понять его. Теперь я понимаю и передаю его тебе. Вопрос таков - Есть ли у этого пути сердце? Все пути одинаковы - они никуда не ведут. Могу признаться, в своей жизни я прошел немало путей, но так никуда и не пришел. Теперь вопрос благодетеля обрел для меня смысл. Есть ли у этого пути сердце? Если есть - путь хорош; если нет - он бесполезен. Все пути никуда не ведут, но у одного есть сердце, а у другого - нет. Один путь доставляет радость, и пока ты идешь по нему - ты неотделим от него; а другой путь заставляет тебя проклинать всю твою жизнь. Один путь наделяет тебя силой, другой - лишает ее. Из книги К.Кастанеды "Учение Дона Хуана"

Всі навчають, що вибір є.

      
 Питання вибору, є актуальним для усіх нас. Не важливо якої теми  він стосується: професії, партнера, походу в кафе, місця проведення віпустки чи простого походу за хлібом. І нам завжди здається, що вибір робимо саме ми. 
        У час розквіту течії Нью Ейдж (змішання різнорідних культурних, релігійних і наукових традицій), та методик особистого росту,  іде жорстке пропагування того, що людина є господарем свого життя. Так то воно так,  та не зовсім. Людина являється не активною сутністю, а реактивною, тобто вона завжди реагує на те, що приходить до неї у вигляді думки або ситуації. Однак для того, щоб ви щось вирішили (тобто дали собі відповідь), потрібно, щоб Вам у голову прийло питання або склалась якась ситуація на яку можна зреагувати.Вибору нема є тільки реакція, а вона ним не являється. 
      У нас є можливість перебувати у цьому чудовому тілі і подорожувати по життю. Можливість ділитися "своїми думками", які нашими теж не являються. Ще до того як ми сформуємо думку,  в корі головного мозку на соті секунди раніше є відповідь, і це ми теж не контролюємо і не вибираємо.
       У нас є іллюзія того, що ми робимо вибір. Ми маємо вплив на те, що нас оточує, на людей що перебувають поряд, на рослини, на воду. Проте ці можливості не являються нашим вибором. Ми живемо у чудовій іллюзії і сприймаю речі навколо себе як матеріальні, і як такі до яких ми можемо торкнутися, відчути на дотик.На цьому плані ми сприймаємо світ через свої сенсорні відчуття: зір, слух, нюх і саме це робить, все навколо нас, таким правдивим і справжнім.
      Цікаве твердження: "Людина є господарем свого життя". Для того, щоб прожити своє життя - потрібно бути собою. А хто я? Я - цінності, погляди , преконання із яких  людина приймає рішення, що творять її долю. Та от, чи це дійсно її цінності , чи просто її так навчили? Ці всі речі мають відношення до того , що ми називаємо Розумом. Саме завдяки розуму Ми можемо сказати :"Бути завжди ввічливим правильно, тому що..."; "З цією людиною потрібно підтримувати зв'язок, тому що..."; "А, що подумають інші якщо..."- це все не можна вважати своїм життям!!
        Є і інша можливість, прислухатися до внутрішного бачення. Але не завжди такі рішення будуть мати таку форму, яку можна пояснити. До прикладу:" Я віддчуваю, що сьогодні треба їти по іншій дорозі..." Не завжди такі рішення будуть здаватися раціональними, в більшості випадків якраз навпаки. Проте прислухаючись до тіла, є можливість прожити своє життя будучи собою,та реалізувати ті речі для яких Ми призначені. Ми є частиною великого глобального плану.
    У кожного з нас , є своя траекторія, слідуючи якій, життя проживатиметься в радості. Життєві кризи нам даються, щоб ми повернулися на свою траекторію. Іншого вибору у нас немає.

среда, 18 мая 2011 г.

Быть нужным

Человеку нравится быть нужным. Но что поразительно, человек всячески старается, чтобы быть нужным кому-нибудь, и совершенно ничего не делает, чтобы быть нужным самому себе.

Поганий тон за ширмою ввічливості

Спілкуючись з оточуючими, хочеш бути ввічливим чи правдивим?
Боїшся від друга почути критичну правду?  Віддаєш перевагу несправжній ввічливості?
Говориш те, що думаєш? - чи - Постійно думаєш, що говорити?
За твоєю посмішкою є щирість і позитивні емоції?
Радіючи, радієш? - чи - Граєш, що радієш?

Для здорової, живої розмови потрібна правда. Правда неможлива без істини . Істина неможлива без чесності. Чесність неможлива без щирості.
 Щирість не значить бути приємним, щирість значить говорити правду. Говорячи правду, потрібно усвідомлювати, що вона у кожного своя. І діло не в тому, щоб комусь щось довести, а в тому, що ти справжній. 
 Бути відкритим не завжди значить бути зрозумілим для інших. 
" Льстить - Красть Любовь"
"Улыбка без любви- оскал"
Спілкування це дар!

среда, 11 мая 2011 г.

Жити з внутрішнього інтересу


Не інші судять нас з вами, а ми самі все це робимо))) Люди сходяться в ілюзіях і розходяться в ілюзіях. І їх страждання пов'язане саме з ілюзією, тому що любов не можна втратити. Ми не можемо втратити те, що є, було і буде завжди. Висновок: отже, втрачається щось інше, втрачається ілюзія любові і ця втрата переживається дуже боляче. Люди отримують дуже сильні травми. І продовжують тікати від того, чого найбільше хочуть. Так само як наші бажання з'являються на основі розділеності або подвійності. Але як дізнаємося, що таке безмежність, якщо не мали б досвіду обмеженого життя? І люди в пошуку й не бачать, що шукають ззовні те, що знаходиться всередині. Мої побажання - живіть з внутрішнього інтересу, а не з зовнішнього боргу. Продовжуйте в постійній постійності із радістю і вдячністю.

вторник, 10 мая 2011 г.

Бажання - пастка чи...


           Вектор бажання. Для того, щоб мати бажання, треба знаходиться в тому, що протилежне йому. Бажання є вектором. Я перебуваю тут, але хочу піти звідси і переміститься в протилежне. Як тільки ви отримуєте реалізацію бажання, ви не можете це більше бажати. Як тільки бажання здіснене, воно зникає. А здійснене воне тоді, коли ви отримали те, що хотіли. Бажання весь час вас тримає в горизонталі.
           Для бажання досить дві позиції, дві точки полярності: розумний - дурний, хворий - здоровий, бідний - багатий ... і називаючи одну з них - поганий, ви стрімголов, біжите до - хорошого, але коли ми його досягаємо, то все перевертається, і ви починаєте бігти від нього, називаючи його - поганим , до іншого, яке тепер називаємо  хорошим . Насправді, люди хочуть не виконання своїх бажань, люди хочуть бажати. Навіщо мені бажати бути чоловіком якщо я і так чоловік? Навіщо мені хотіти бути багатим, якщо я з моменту народження і так багатий? Так, іноді немає грошей, але це не скасовує моє багатство. Наше засудження кого-небудь є зворотний бік нашої провини. Ми відчуваємо провину за те ж саме,  що засуджуємо в інших. Бачити це - є показником вашого пробудження.
         Що цікаво: для того, щоб відчути себе щасливим, нічого не потрібно, як просто приміряти це відчуття. Але ж так не цікаво. Ми на стільки звикли, що повинна бути причина для радості…, що просто забуваємо, що це таке. Це не дивно, адже за допомогою очей ми можемо сприйняти лише видиму реальність, а це становить 5%, ми не можемо бачити як бажання в «польовому» посторі уже реалізовується, ми не можемо бачити потоку нейтріно, та що нейтріно навіть атомів;). Ми так влаштовані, і ніяк по іншому , як через тіло, ми не можемо сприйняти реальність. Все просто: бачу - значить є; відчуваю на дотик - значить існує; чую - значить  щось створює шум; відчуваю через нюх – від чогось іде аромат.
         Але це не означає, що нічого не відбувається, в т.ч. і те, що бажання не почало здійснюватись.
         Розуму потрібні докази, ось основна проблема, що тримає нас та не дає бажанню втілитися. Маленький секрет: якщо ми чогось хочемо, ми вібраційно знаходимось у стані відсутності цього у нашому житті. У стан відсутності притягується тільки відсутність бажаного, тобто хочемо хотіти. Щоб бажання проявилось, потрібно резонувати як два камертони, що звучать на одній частоті : з однієї сторони - вібрація (частота) бажання, а з іншої  Ви - джерело вібрацій, що відповідає частоті бажання. Якщо Ви знаходитесь у стані того, що бажаного у вас немає , то ви випромінюєте вібрації, які не будуть резонувати із вібраціями бажання, і відповідно воно не проявиться у вашому житті або це відбудеться тоді , коли Вам вже цього не потрібно.
Ось як все просто, на теорії звичайно… Але це не причина не зробити цього на практиці. А стосовно володіння, то ще Будда говорив: «Ваш розум володіє такою властивістю , що може перенести вас через час, і дати повністю відчути як це, коли бажання здійснилося »Це і є відчуття володіння ,  потрібні вібрації.


понедельник, 9 мая 2011 г.

Опус



Обертаючись назад у минуле, можна побачити різне … радість, розчарування, біль, любов, безпеку, надію. Всі ці відчуття закрашують певні картинки, з яких складається життя. Пазли, з яких ти створюєш свій шедевр, відомі тільки тобі. Та, якщо я прослідкую, які рішення мені дарували радість, надію, силу, то це ті, що були прийняті від серця. Особисто в мене було більше ніж потрібно причин, щоб здатися … Та проходить час і я бачу свою картину життя, і рішення теж були різні. Але гріють ті, що були прийняті зсередини, і як зараз пам’ятаю, що ти ніби глухий до цілого світу і точно знаєш, що якщо дасиш слабину хоч на мить… нічого не зміниться. Я знаю, що мене гріло,  я знаю, що мені давало сили іти далі і нарешті я починаю дякувати за ті труднощі, що змусили мене якнайшвидше відчути свою природу.
Я в процесі перетворення і тотальної довіри життю. Моє минуле є свідченням того, що опираючись на внутрішній авторитет, приходиш до того, що тобі по душі. Були і розчарування від ніби-то правильних шаблонних рішень.
Не шукайте рішень у Розумі. Прислухайтеся до сигналів, які подає тіло. Це можна назвати інтуїцією, внутрішнім баченням. Проаналізуйте свої вчинки та куди вони Вас привели, розум для цього ідеально підходить. Знайдіть підтверження того, що Ваш внутрішній авторитет  працює на вас. Це і буде першим кроком до знання.
Будуйте своє життя, а воно можливе тільки з Вашими рішеннями. Яким буде ваш Опус:)?  

Принять себя

 
Притча в изложении Ошо

Вы не можете быть никем иным, а лишь тем, кто вы есть. Расслабьтесь!

Существованию вы нужны именно таким.

Однажды король пришёл в сад и увидел вянущие и гибнущие деревья, кусты и цветы.

Дуб сказал, что он умирает потому, что не может быть таким высоким, как сосна. Обратившись к сосне, король нашёл её опадающей потому, что она не может давать виноград подобно виноградной лозе.

А лоза умирала потому, что она не может цвести, словно роза. Вскоре он нашёл одно растение, радующее сердце, цветущее и свежее. После расспросов он получил такой ответ:
- Я считаю это само собой разумеющимся, ведь когда ты посадил меня, ты хотел получить радость.

Если бы ты хотел дуб, виноград или розу — ты посадил бы их.

Поэтому я думаю, что не могу быть ничем другим, кроме того, что я есть.

И я стараюсь развивать свои лучшие качества.

Ты здесь потому, что существование нуждалось в тебе таком, какой ты есть!

В ином случае кто-то другой был бы здесь.

Ты во-площение чего-то особенного, существенного, чего-то очень важного.

Почему тебе необходимо быть Буддой? Если бы Бог хо-тел другого Будду, он произвел бы столько Будд, сколько захотел.

Но он создал только одного Будду, этого достаточно.

С тех пор он не создал другого Будду или Христа.

Вместо этого он создал тебя.

Подумай, какое внимание Универсума было уделено именно тебе!

Ты избран — не Будда, не Христос, не Кришна.

Их дело сделано, они внесли свой вклад в существование.

Сейчас ты здесь, чтобы внести свой вклад.

Взгляни на себя.

Ты можешь быть только собой … невозможно, чтобы ты стал кем-то другим.

Ты можешь радоваться и цвести, или можешь завянуть, если ты не принимаешь себя.




воскресенье, 8 мая 2011 г.

Забери час...і залишиться цей момент


Забери час...і все зміниться.
Єдине, що ти можеш проживати, є цей момент.Дай моменту бути таким, який він є і рішення прийде. Якщо  ситуація у житті тобі не подобається, єдиним способом відпустити її - є прийняття . Прийняти - не значить нічого не робити, щоб вона змінилася, а значить  діяти без внутрішнього примусу.
Не поспішай, ти не можеш не встигнути.
Не вимагай , ти не можеш втратити те, що тобі не належить. Ми не можемо втратити любов, ми можемо втратити ілюзію любові.

четверг, 5 мая 2011 г.

Знайомство з собою





Люди побоюються бувати
наодинці зі своїми думками
Блез Паскаль

Як тільки ви вирішили заглянути в себе, то найперші питання будуть такими:

Що я зараз роблю?
Навіщо я це роблю?
Наскільки це робить мене щасливим?
Часто відповідь на ці питання настільки жахливі, що людина біжить від цього не тільки в розваги, але і в тупу безглузду роботу. Тільки щоб не думати. Адже виявляється, що в більшості випадків людина займається неприємною, тужливою і безцільною діяльністю. 

Навіщо вона це робить?

Тому, що ця діяльність дозволяє відволіктися від потоку неприємних думок, де крутяться докучливі картини минулих невдач і майбутніх небезпек.

Людині незатишно залишатися наодинці зі своїми думками, тому що її думки - неприємні.

Але ж це - ВАШІ думки. Ви господар. І не треба тікати від себе. Навпаки, йдіть і розбирайтеся, що не так у вашому душевному господарстві. 

                                                                 Хто Я? 
                                                                 Хто я такий, щоб себе судити? 
                                                Юхим Лазарчук 
Все, що вас оточує, спочатку з'являється у ваших думках. Ви отримали вашу спеціальність після того, як у вас з'явилася думка про це. Ви працюєте там, де у ваших думках одного разу вам захотілося працювати. Поруч  з вами ті люди, які у ваших думках повинні бути з вами.

Все йде від ваших думок. Тому, якщо вам щось не подобається у вашому житті, то шукайте, як і які думки призвели до цього. Як ви прийняли рішення бути тим, хто ви є зараз? 

І взагалі - хто ви? Хто ви у ваших власних думках? Поки ви не дасте відповіді на це питання, то щастя неможливе.

Може бути, ваше щастя знаходиться зовсім поруч, але ви його не бачите просто тому, що біжите від себе.

Як може стати щасливою людина, яка не знає в чому її щастя? Зрозуміти себе. Побачити себе теперішнього. 

Дізнатися, що означає щастя для вас (обійшовши нав'язані поняття «правильно», «статусно», «добре») ...

... Це дуже складно. Всього одиниці із сотень і тисяч людей доходять до цього

(Причому, більшість вже наприкінці життя, коли на те, щоб змінити щось, почати жити по - максимуму не залишається часу ... тільки тоді вони розуміють, що насправді витратили своє життя ні на що) 

Дуже важливе питання: «Чи можна по-справжньому зрозуміти це раніше? Не на рівні «так, це так, я знаю», а саме глибоко, щоб почати жити по-іншому? » 

Так, можливо, але це дуже непросто. Правда, якщо ви відкладаєте цей шлях, думаючи, що у вас багато часу ... напевно вже розумієте - ви просто обманюєте себе.

Правда в тому, що думки творять дії, дії творять результат. Все просто та не факт , що легко. Це можливо для 100% людей, та от чи можливо особисто для тебе, відповідь за тобою…. 


Бог і маленька душа


Якось зібралися душі на нараду перед втіленням на Землю. І ось Бог запитує одну з них: - Навіщо ти йдеш на Землю? - Я хочу навчитися прощати. - Кого ж ти збираєшся прощати? Подивися, які душі всі чисті, світлі, що люблять. Вони настільки люблять тебе, що нічого не можуть зробити такого, за що їх треба прощати. Подивилася Душа на своїх сестричок, дійсно, вона їх любить безумовно, і вони її так само люблять!
Зажурилася Душа і каже: - А мені так хочеться навчитися прощати! Тут підходить до неї інша Душа і каже: - Не горюй, я тебе так сильно люблю, що готова бути поруч з тобою на Землі і допомогти тобі випробувати прощення. Я стану твоїм чоловіком і буду тобі зраджувати, пити, а ти будеш вчитися мене прощати. Інша Душа підходить і каже: - Я тебе теж дуже люблю і піду з тобою: буду твоєю мамою, карати тебе, всіляко втручатися в твоє життя і заважати жити щасливо, а ти будеш вчитися мене прощати.
Третя Душа говорить: - А я буду твоєю кращою подругою і в самий невідповідний момент зраджу тебе, а ти будеш вчитися прощати.
Ще одна Душа підходить і каже: - А я стану твоїм начальником, і з-за любові до тебе буду ставитися до тебе жорстоко і несправедливо, щоб ти могла випробувати прощення.
Ще одна Душа викликалася бути злию і несправедливою свекрухою.
Таким чином, зібралася група люблячих один одного душ, придумали сценарій свого життя на Землі для проживання досвіду вибачення і втілилися. Але виявилося, що на Землі згадати Себе і про свію домовленість дуже складно.
БІЛЬШІСТЬ   СПРИЙНЯЛИ СЕРЙОЗНО Це ЖИТТЯ, стали претендувати і гніватись ОДИН  НА ОДНОГО, забуваючи про те, ЩО ВОНИ САМІ СКЛАЛИ ЦЕЙ СЦЕНАРІЙ ЖИТТЯ, А ГОЛОВНЕ - ЩО ВСІ ЛЮБЛЯТЬ ОДИН ОДНОГО! 

Нілл Донаналд Уолш "Бесіди з богом"